Як пройти високий конкурс на медицину
Щороку у нас формується велика група студентів, які приїхали до Чехії вступати на медицину до Карлового університету.
Медицина – один із найпопулярніших напрямків у закордонних студентів.
За даними статистики Міністерства освіти ЧР, у 2016 році на медичних та фармацевтичних спеціальностях у Чехії навчалося 7 500 іноземних студентів.
Для того, щоб безкоштовно здобути медичну освіту в Чехії, потрібно володіти чеською мовою та пройти високий конкурс (5–10 осіб на місце).
Випускниці наших цьогорічних курсів Валерія Кривуля та Таїсія Федоркова, які вступили на медичні факультети Карлового університету, розповіли читачам блогу, чому закордонним абітурієнтам важко конкурувати з чеськими, і як вони підготувалися до вступу.
Який рівень запитують на вступному іспиті
«Тут зовсім інші вимоги до абітурієнтів, аніж в Україні. В Україні я навчалася у біохімічному класі, але отримані у школі знання, напевно, склали відсотків десять від того, що запитують на іспитах у Карловому університеті».
«Як з’ясувалося, у Росії на слабкому рівні викладається хімія. Тут на іспитах запитують інститутський рівень знань. Потрібно добре знати хімію, саме органічну. Ще вимагають знання латині, наприклад, потрібно знати латинські назви кісток. Найбільше труднощів у мене, мабуть, викликала біологія, зоологія, ботаніка. Потрібно знати багато термінів, назв видів, сімейств. У Росії такого рівня не запитують – вступаєш тільки на базі ЄДІ».
Валерія: У біохімічному класі ми начебто детально розбирали хімію та біологію. Але у Чехії дуже сильна хімія. В Україні ми органіку проходили зовсім небагато. А тут на екзамені була одна органіка. Потрібно було вивчити напам’ять кілька книжок, усі формули амінокислот, жирів, усі процеси у хімічному плані, як вони проходять у людському організмі.
У Чехії є спеціальні гімназії, які готують школярів до вступу на медичні факультети. І те, що ми вивчаємо в Україні чи Росії два роки, чехи вивчають чотири роки, тому підготовка у них набагато краща. З ними важко змагатися.
Я приїжджала у травні в Україну і розбирала зі своїм шкільним учителем питання зі збірок екзаменаційних тестів, які мені були не зрозумілі. Вона не знала відповіді на більшість запитань. Такі тут високі вимоги до абітурієнтів, в Україні навіть вчителі не знають відповіді на ці запитання.
Чому Чехія
Таїсія: Я з Лісового, це маленьке закрите уральське місто. Два роки тому я їздила до Чехії на місяць на літні курси, щоб подивитися, чи вийде чи не вийде у мене тут жити і вчитися. У результаті я подумала, що мені все подобається, що чеська мова досить цікава, і вирішила їхати сюди. Карлів університет – один із найстаріших, найпрестижніших університетів, мені хотілося здобути хорошу освіту.
Валерія: Чехію мені порадив дядько стоматолог. Він приїжджає сюди на курси підвищення кваліфікації та сказав, що тут дуже хороша медична освіта. Для нас було важливо і те, що ця освіта безкоштовна.
Не секрет, що в Україні студенти вважають за краще платити за іспити. У Чехії платити не вдасться. Тут є дуже високий конкурс. Якщо ти хочеш бути лікарем, це потрібно заслужити. Зате ти станеш справді добрим лікарем.
Програма «Вступ на медицину» включає 870 годин чеської мови, підготовку до вступних тестів з хімії, фізики, хімії та курс термінології для абітурієнтів медичних факультетів.
Чи варто завчасно вчити чеську
Валерія: Звичайно, краще заздалегідь вивчати чеську мову та приїжджати до Чехії хоч із якимись знаннями. У мене не було жодних знань. З початку жовтня я відвідувала лекції на першому медичному факультеті і нічого не розуміла. Розуміти, про що говорять викладачі, я почала лише під кінець грудня.
Таїсія: Я до приїзду до Чехії рік вивчала мову по скайпу. Мій друг навчався до цього рік на підготовчих курсах, і він розповідав, яка ця напруга, коли тобі не відома мова, як складно скласти нострифікацію та іспити. Те, що я приїхала вже з якимись знаннями, полегшило мені завдання – я не проходила нового матеріалу, а просто шліфувала старий.
Валерія: У мене ніколи не було особливих здібностей до мов. При цьому за час навчання на курсах я весь вільний час витрачала на підготовку до іспитів – спочатку нострифікаційних, потім вступних. Я ходила на заняття з чеської мови і виконувала домашні завдання, але чеська мова в мене все-таки була на другому плані. Тому маю сказати велике спасибі моїм вчителям – пані Світлані, пані Яні, Анічці, які зуміли вкласти в мене знання. Вони справді видатні викладачі.
Таїсія: У мене були дуже хороші вчителі. Ми їх дуже любили. У нас акцент був на граматику, лексику, розмову. Я вважаю, що якщо ходити на всі заняття, виконувати всі завдання, то наприкінці року в тебе буде точно рівень В2.
Але чеська – складна мова. Не скажу, що це легко – за рік її вивчити. Якщо ви відчуваєте, що у вас є невпевненість з тією ж англійською, яку ви в школі 11 років вивчали, можливо варто подумати, чи варто обирати навчання чеською мовою або підстрахуватися і почати вчити її заздалегідь.
Я намагалася, щоб у мене якнайменше був помітний акцент. Я вважаю, що якщо ти погано говориш мовою, то ніколи не станеш своєю. Я розмовляла з деякими чехами, і вони мені казали, що їм дуже не хотілося б, щоб у лікарні з ними лікар розмовляв з диким акцентом, було чути, що це не його мова. Тобто лікареві дуже важливо добре знати мову.
Читайте докладний матеріал:
Як стати лікарем у Чехії: факультети, конкурс та іспити
Фото з архіву 1-го медичного факультету Карлового університету
Як підготуватися до вступних іспитів
Валерія: Я ходила на заняття в GoStudy з біології, фізики та хімії. Також я ходила на лекції з біології, фізики, хімії та латини при першому медичному факультеті Карлового університету.
Таїсія: Я займалася хімією, біологією та фізикою з дівчиною, яка зараз навчається на п’ятому курсі медичного факультету Карлового університету і ходила на заняття в GoStudy.
Дуже допомогло, що на уроках чеської мови ми, зокрема, займалися біологією, розбирали матеріали з біології чеською мовою, опрацьовували тестові завдання.
Ще я ходила на підготовчі лекції першого факультету, але вони не надто допомогли. Мені, швидше, було цікаво подивитися форму викладання, чи я розумітиму викладачів чи не буду.
Валерія: Перший медичний факультет видає збірки із зразками питань. В принципі, я готувалася тільки по них. Кожне питання я розбирала, розписувала, щоб зрозуміти. Це допомогло. Тому що екзаменаційні питання ґрунтуються на цих зразках питань.
Таїсія: Є дуже хороші підручники з хімії для абітурієнтів медичних факультету автора Еви Стреблової. Ці збірки дуже допомагають, там усе написано зрозумілою мовою.
Чим відрізняються іспити на різні медичні факультети
Валерія: Я подавала заяву і на другий медичний факультет, але абсолютно не готувалася до його іспитів. Просто кожен медичний факультет вимагає щось своє. В одного факультету акцент на хімію, на органіку, в іншого – на біологію, анатомію. На другому медичному був акцент на хімію. Хімія – моє слабке місце, тож я туди не вступила. Все-таки я ходила на лекції першого медичного факультету та готувалася з питань першого факультету. Другий медичний факультет також видає свої зразки питань. Якщо прагнеш вступити на другий факультет, треба готуватися за ними.
На іспиті на другий медичний факультет було менше питань та дуже мало часу. А на іспиті на першому було 300 питань, по 100 на хімію, фізику та біологію. Давали по дві години на кожний предмет, там мені було достатньо часу. Складність у тому, що потрібно обрати кілька варіантів відповідей, і якщо один варіант неправильний, ти не отримуєш бала. Іспит на першому медичному факультеті тривав дуже довго – з 9 ранку до 4 години дня.
Таїсія: На іспиті на другий факультет було складно в тому плані, що в одному тесті запитували всі три предмети, потрібно було швидко все згадувати, перемикатися.
Шанси на вступ на медицину
Таїсія: Я подавала заяви лише на медичні факультети Карлового університету. Знаю, що це було ризиковано, але я розуміла, що мені важливо стати саме лікарем. Якби не вдалося вступити тут, я б вступала в Росії в Петербурзі. Напевно, тому що у мене було мало варіантів, довелося докласти більше зусиль.
В результаті я пройшла на медичний факультет Карлового університету в Пльзені. Я знаю, що є шанс після двох курсів перевестись до Праги на перший факультет. Перші два курси на першому медичному у Празі та в Пльзені – ідентичні програми. При цьому у Пльзені набагато менш напружена атмосфера, на першому медичному факультеті, на першому курсі відраховують велику кількість студентів.
Валерія: Якщо хочеш вступити на медичний, потрібно більшу частину свого дня проводити за навчанням. Останній місяць я щодня займалася не менше ніж 10 годин. Декілька тижнів я намагалася взагалі не виходити з гуртожитку, тільки вчилася. Це того варто. Краще кілька місяців постаратися та вступити. Дуже багато медиків у Чехії вступають не з першого разу – на другтй, третій рік.
Якщо чесно, я вже думала, що не вчиню і піду до Вищої школи хімічної технології, але я пройшла на «Спільну медицину» на перший медичний та з досить добрим результатом. А ось на стоматологічний факультет мені забракло 15 балів.
В абітурієнтів, які вступають на стоматологічний у Чехії, просто нереальна підготовка, купа репетиторів. Там величезний конкурс, лише 50 місць, а вступає людей 1500.
На всі медичні факультети виділяється приблизно половина місць для чеських відмінників, які приймаються без іспитів. Я відмінниця, але іноземка, тож на мене це не поширювалося.
Чи працювати лікарем у Чехії?
Валерія: Я ще, звичайно, не вирішила, чи працюватиму я в Чехії. Якщо я матиму хорошу пропозицію, я думаю, тут можна залишитися. У будь-якому разі, гадаю, з дипломом Карлового університету у мене не буде проблем із пошуком роботи.
У Чехії мені подобається, але я сумую за сім’єю. Перший місяць у мене був важкий. Я не знала мови, нікого не знала, до цього ніколи не була у Чехії. Я б сказала, перший місяць найважчий для всіх студентів. Але потім я звикла, познайомилася. Я рада, що обрала Прагу, мені здається, це моє місто. Прага дуже затишна, комфортна, домашня, почуваєшся тут добре.
Таїсія: Мені дуже подобається ця країна. Я з невеликого міста, і мені подобається, що Прага затишна та спокійна, ніхто нікуди не поспішає. Усі доброзичливі. Я думаю, я хотіла б тут працювати.
Також я хотіла б пройти в Німеччині практику, якби я за останні кілька років змогла вивчити німецьку мову на відповідному рівні. Але насамперед я розумію, що треба вчити латину і підтягнути чеську до певного рівня.
Валерія та Таїсія приїхали навчатися до Чехії за програмою «Вступ на медицину».
Оставить комментарийВаш комментарий