«А якщо я …?»: 8 страхів іноземних студентів з приводу навчання в Чехії
« А раптом я не вступлю і даремно втрачу рік?», «Що, якщо я не вивчу мову?», «А якщо мені Чехія не сподобається?», «Може, краще нікуди не їхати?» — ці та десяток інших питань задають собі іноземні абітурієнти перед від’їздом за кордон, багато хто продовжує боротися з тривогами та страхами вже на новому місці. Автор блогу GoStudy Олександра Баранова коментує найпоширеніші питання.
Абітурієнти чеських вишів, студенти підготовчих курсів GoStudy
Автори мотиваційних книг пишуть, що розвиток починається тільки при виході зі своєї «бульбашки», тобто зі стану спокою. Поки що людині комфортно, прогресу не відбувається.
Переїзд до нової країни — дуже серйозний вихід із зони комфорту, який пов’язаний не лише з новими враженнями, але також із масою сумнівів та страхів. Давайте розберемо деякі з тих «А якщо…», що спадають на думку на етапі складання валіз.
«Передбачливість і обережність однаково важливі: передбачливість – щоб вчасно помітити труднощі, а обережність – щоб ретельно підготуватися до їх зустрічі».
Страх 1: «А якщо мені буде складно адаптуватися?»
Перший час усім буває непросто. Однак не потрібно себе третювати за те, що через місяць перебування в Чехії ви не обзавелися сонмом друзів і чеська мова для вас все ще не звична. Повна адаптація та інтеграція в чеське суспільство може зайняти не місяць і не два , а до трьох-п’яти років.
Рішення:
Щоб спростити адаптацію, потрібно зайняти відкриту та привітну позицію.
- Доброзичливо підтримуйте розмови з чехами, при цьому спокійно попереджайте, що ви тільки почали вчити чеську і ще погано її розумієте, але хочете вдосконалюватися.
- Дивіться фільми чеською з субтитрами, включайте фоном чеське радіо або телевізор, поки їдете в транспорті або займаєтеся в спортзалі.
- Не критикуйте місцеві традиції та звички, намагайтеся ставитися до них з цікавістю та неупередженістю.
- Вчіть чеську мову. У перші кілька років вашого перебування в Чехії це завдання має очолювати список пріоритетів.
Страх 2: «А якщо мені буде самотньо без сім’ї та друзів?»
Не відчувати туги за близькими і батьківщиною може тільки людина, яка всього цього не має. Ступінь переживань залежить від натури людини. Якщо ви – людина домашня, виросли в сімейному теплі, то вам буде важче. Якщо вам тільки волю дай, і ви вже летите у заморські країни без зворотного квитка, то адаптація пройде простіше.
Рішення:
Одразу після приїзду встановіть зв’язок з домом: купіть місцеву SIM-карту, проведіть інтернет, встановіть всі потрібні месенджери в телефоні, домовтеся про регулярні дзвінки в Skype, Viber або zoom. Дотримуйтесь домовленостей, особливо з родиною та найкращими друзями: їх це заспокоїть, а у вас буде відчуття тилу та підтримки.
Живе спілкування з новими друзями – найкращі ліки від ностальгії.
Страх 3:« А якщо я не заговорю чеською мовою – не подолаю мовний бар’єр?»
Мовний бар’єр – один із стандартних етапів освоєння будь-якої іноземної мови, тому її не треба боятися. Не заговорити, перебуваючи в мовному середовищі, практично неможливо.
Рішення:
Подолати бар’єр можна завдяки регулярним заняттям та щоденній мовній практиці, а також максимальному зануренню у мовне середовище. Якщо ви займаєтеся індивідуально з педагогом або на курсах, поділіться з викладачем своїми побоюваннями та попросіть у нього поради.
Прогулянки Прагою завжди зможуть позбавити поганого настрою
Страх 4: «А якщо Чехія мені не сподобається?»
Опустимо приказку: «Добре там, де нас немає», хоча вона теж справедлива. Розчарування, швидше за все, не відбудеться, якщо рішення про переїзд не було спонтанним.
Рішення:
Щоб уникнути неприємних сюрпризів, краще перед ухваленням остаточного рішення з’їздити до Чехії і пожити тут туристом пару тижнів або місяць. За цей час ви зможете відчути місцевий ритм життя, відчути атмосферу і зрозуміти, чи хочете ви тут навчатися і провести кілька років.
Обов’язково поспілкуйтеся з російськомовними студентами мовних курсів та чеських університетів. Попросіть розповісти про те, що їх неприємно здивувало після переїзду, до чого вони не були готові, що пішло не так, як вони очікували і т.д.
Досвід автора статті
«Практично всі російськомовні іноземці, яких я зустріла за одинадцять років життя в Чехії, опинилися тут тому, що хотіли жити в Європі чи виїхати з рідної країни. Навчання чи робота були вторинними цілями. За такої мотивації страхів менше і акліматизація відбувається більш м’яко, тому що людина налаштована апріорі позитивно по відношенню до нового місця проживання. Вона не почувається рослиною, вирваною з корінням із землі — навпаки, вона із дитячою радістю і цікавістю обживається в незнайомому домі.
Я виїжджала до Чехії у 23 роки після закінчення університету, маючи магістерський ступінь, серйозні особисті стосунки, широке коло друзів, роботу та житло. Іншими словами — повністю налагоджене та облаштоване життя. Метою було продовжити навчання в аспірантурі, здобути європейський досвід та розширити горизонти. Переїзд дався мені дуже важко, супроводжувався розривом особистих відносин, сильно порідшало коло спілкування. Нема чого й говорити про те, як я сумувала перші кілька років. На даний момент я повністю інтегрована в чеське середовище, я маю пару близьких подруг-чешок, я закінчила магістратуру в Карловому університеті і подала заяву на докторську програму. І хоча я ні краплі не шкодую про прийняте рішення, через роки життя в Чехії я серцем все одно перебуваю вдома, в Санкт-Петербурзі, і лечу туди на крилах за будь-якої можливості».
Навчання на творчих спеціальностях – це насамперед робота з конкретним педагогом.
Страх 5:«А якщо я не вступлю?»
Вступити на деякі спеціальності в чеських вишах з першого разу справді дуже складно.
Насамперед, йдеться про:
- Перший медичний факультет Карлового університету,
- гуманітарні напрямки, де потрібне відмінне знання чеської (міжнародні відносини, журналістика та ін.),
- юридичний факультет Карлового університету,
- творчі напрямки, куди приймають дуже обмежену кількість студентів.
Рішення:
- Інвестуйте час та засоби в якісну підготовку на профільних мовних курсах. По-перше, ви добре освоїте чеську мову, по-друге, отримаєте підготовку з профільних предметів, необхідних для вступу. Абітурієнтам творчих спеціальностей педагоги мовної школи дають поради щодо формування портфоліо.
- Розробіть план Б. Навіть якщо ви дуже стараєтеся і готуєтеся, з першого разу ви можете не пройти, і це нормально. На цей випадок є сенс подати заявку до іншого вишу на схожий напрямок, де конкурс суттєво нижчий. Якщо ви вступите в обидва університети, ви зможете обирати. Якщо виш мрії двері не відчинить, у вас все одно буде шанс залишитися вчитися в Чехії.
- Правильно розраховуйте свої сили та можливості. Якщо ви не сильні в іноземних мовах або математиці, не варто націлюватися на спеціальності «Ядерна фізика» або «Синхронний переклад». Шанс вступити буде невеликим.
Страх 6: «А якщо у мене не вистачить грошей на оплату навчання?»
Навчання за кордоном вимагає фінансових вкладень навіть у тому випадку, якщо ви навчаєтесь на бюджеті. Щоб не переживати, як сплатити університетський гуртожиток наступного місяця, до навчання в Європі потрібно підготуватися заздалегідь. Школярам краще приймати таке рішення у дев’ятому-десятому класі. Це дасть час спокійно обрати країну, виш та спеціальність, підкопити кошти та почати вивчати іноземну мову.
Рішення:
- Багато університетів надають гранти та стипендії на навчання, а також допомогу студентам із незаможних сімей. Якщо ви розумієте, що витрати на проживання в Європі для вашої родини непосильні, спробуйте подати відповідну заявку до навчального відділу університету.
- При належному ступені працьовитості та організації часу можна почати підробляти, починаючи з першого курсу. Увага: ця порада не актуальна для студентів-медиків та юристів, графік навчання на цих спеціальностях не дозволяє вставити туди нічого, крім зубріння, харчування та сну. Натомість студенти ІТ-напрямків заробляють перші серйозні гроші вже на другому-третьому курсі університету.
Страх 7: «А якщо я не зможу влаштуватися на роботу, навіть маючи диплом європейського вишу?»
У Чехії завжди є попит на кваліфікованих фахівців із різних областей. Вільне знання кількох іноземних мов — вагомий плюс, особливо якщо йдеться про міжнародну компанію.
Рішення:
Якщо ви не знайдете роботу в Чехії, ви завжди зможете: а) повернутися додому, де диплом європейського вишу не залишиться непоміченим; б) пошукати роботу в іншій країні, тому що диплом чеського університету визнається в будь-якій країні ЄС. Трохи складніше лікарям та юристам, оскільки їм іноді доводиться підтверджувати свою кваліфікацію.
Страх 8: «А якщо я (не) захочу повернутися додому після вишу?»
Тут можна порадити лише одне: не загадувати наперед. Попросіть близьких не «накручувати» вас і себе і зосередьтеся на цілі, з якою ви приїхали. Після отримання диплому чеського вишу ви зможете спокійно приймати рішення про те, в якому географічному напрямку розвиватиметься ваша життя.
Навчання у зарубіжному виші – хороший досвід, який у майбутньому допоможе і в роботі
Особистий досвід студентів та тих, хто не перший рік живе у Чехії
«Думаю, що страхи з’являються тоді, коли ти їдеш з дому в дорослому віці. Я переїхала відразу після школи, вісімнадцять років мені виповнилося вже в Чехії. Звичайно, мені було не однаково, що я змінюю місце проживання, але страшно мені не було. Була легка тривога, що я не вступлю, але й то вона мене не паралізувала… Більш серйозні страхи прийшли пізніше: боялася, що не продовжать візу і доведеться повернутися додому, переживала, що не складу сесію… А до цього взагалі була тільки віра у світле майбутнє і надія на те, що на мене чекає цікаве, прекрасне життя».
«Я приїхала до Чехії спочатку за робочою візою, рішення про вступ до Карлового університету я прийняла пізніше. Коли виїжджала з дому, страхів не було. Навпаки, я почуваюся набагато краще, коли переді мною відкривається перспектива побувати в нових місцях, побачити незвідані краї, познайомитися з новими людьми. А ось моя мама дуже переживала: мовляв, куди ж ти їдеш, адже не знаєш жодного слова чеською, як ти там освоїшся. У плані вступу до вишу відчуття були ті самі, як і перед іспитами в Росії. Коли готуєшся до вступного випробування, хочеться його таки пройти і не зганьбитися. Плюс був у тому, що в мене нічого не залежало від того, чи я складу чи не складу іспити — ні віза, ні робота».
«При переїзді я боялася одного: як я там проживу без своїх близьких і друзів? А ось сумнівів у тому, що я впораюся з навчанням, у мене не було».
«Найбільше я боялася реалій гуртожитку: що буде брудно, що трапиться погана сусідка. Загалом мої побоювання виправдалися. Щоправда, із сусідами все-таки можна домовитися. Але коли немає води чи інтернету в гуртожитку, а на ресепшн відповідають: « Це не наші проблеми» – ось це дуже неприємно. Щодо навчання я особливо не переживала, тому що з мовами у мене немає проблем. З чеською зараз теж все добре. Так що більше хвилювалася не з приводу навчання як такого, а щодо того, як виглядатиме самостійне життя».
«Їхав до Чехії я з легким серцем, нічого не боявся. Чеська мені давалася легко, тож на мовних курсах я, відверто кажучи, більше прохолоджувався, ніж думав про майбутнє. Страшно стало, коли вступив до першого курсу університету, побував на кількох лекціях. Тут різко усвідомив усю відповідальність. Навчання виявилося дуже складним, але я розумів, що «вилетіти» не маю права — не дарма ж мої батьки вклали стільки коштів у перший рік мого життя в Чехії! Я сконцентрувався, почав займатися, засів за книжки. Перша сесія пройшла тяжко, друга була вже легша. Зараз у мене все гаразд, пишу бакалаврську роботу, виходжу на фінішну пряму, думаю щодо магістратури. З’явилися друзі серед чехів. Влітку підробляю, тож уже сам оплачую свої побутові витрати».
Чи виправдані страхи?
Боятися зміни місця проживання, втрати звичного оточення, розлуки з близькими і невідомості – це нормально. Кращими ліками проти страху є підготовленість і обізнаність. До від’їзду до Чехії потрібно не тільки фінансово підготуватися, але й зібрати відгуки студентів, які тут живуть. Напишіть список питань, які вас турбують, і пропрацюйте їх один за одним до від’їзду. В ідеалі для кожної невпевненої ситуації у вас повинен бути складений план Б. І пам’ятайте, що вихід із зони комфорту означає неминучий особистісний розвиток.
Оставить комментарийВаш комментарий